Підручники для школи

Шкільний музей

     Ідея створення шкільного Літературного музею Платона Воронька вперше виникла восени 2003 року: родина Вороньків (син Максим Платонович і його дружина Олена Віталіївна) звернулася до київської влади з проханням присвоїти одній із київських шкіл ім’я відомого українського поета  з нагоди святкування 90-річчя від дня народження П.М. Воронька. Директор нашої школи Хара Лідія Степанівна зацікавилася цією роботою, і 16 січня 2004 року на засіданні педагогічної ради вчителів СЗШ № 119 було вирішено розпочати пошукову роботу з метою створення на базі середньої школи №119 Літературного музею Платона Воронька. Керівником музею було призначено вчителя української мови та літератури Рябуху Наталію Миколаївну, створено Раду музею.

      Відкриття музею  відбулося 25 лютого 2005 року. У відкритті музею брали активну участь учні школи: екскурсію проводили учень 8-А класу Пелех Андрій та учениця 10-Б класу Куц Яна; зусиллями дітей було підготовлено літературну композицію за поезіями П.М.Воронька. Координували роботу дітей керівник музею Рябуха Н.М. та педагог-організатор школи  Азарова  Г.В.

     Сьогодні в шкільному Літературному музеї Платона Воронька представлено більше 100 експонатів та 40 фотографій, серед яких  є чимало оригінальних.

 

 

    На базі музею проводяться різноманітні навчальні та виховні заходи: вчителі початкової школи проводять у музеї уроки читання за творчістю П.М.Воронька («Виростеш за роки, підеш в світ широкий, не забудь мене…»), інтегровані уроки читання та малювання («Киця-мурчик, наш голубчик…»); традицією вже стали уроки позакласного читання в 5-11-их класах, що проходять напередодні Дня партизанської слави та Дня Перемоги: «Платон Воронько – поет-партизан»; «Життєвий і творчий шлях П.М.Воронька періоду Другої Світової війни»; «Збірка “Карпатський рейд” Платона Воронька – поетичний документ Другої Світової війни»; «Їх імена у вічній славі», «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», на які запрошуються ветерани нашого мікрорайону, батьки, учні, представники громадськості; у день народження Платона Микитовича Воронька (1 грудня) екскурсоводи проводять для всіх бажаючих оглядові екскурсії; учні школи під керівництвом вчителя української мови та літератури Рябухи Н.М. представляють літературні композиції, літературні читання за поезіями П.М.Воронька.

 

 

    На базі музею проводяться заняття Літературної вітальні,  де учні школи здобувають навички письменницької діяльності. Твори юних поетів вже надруковані в газетах   «Сузір’я»   ( № 5,6 – 2004 рік)  та  «Освіта»  (№ 20 від 11-18 травня  2005 року) та у книзі «Рекітське сузір’я» (2006 рік), де зібрані твори юних літераторів та журналістів, слухачів МАЛіЖ (Малої академії літератури і журналістики).

    У 2012 році вийшла збірка “Рядки, написані з любов’ю… ”, в якій зібрані літературні твори юних талантів нашої школи.

       У 2014 році у рамках проєкту «Творчість Тараса Шевченка очима дітей» до 200-річчя від дня народження поета видано збірку літературних творів учнів, вчителів та випускників школи «І звуть його навік – Тарас Шевченко…»

      До тематичних тижнів, що проводяться в школі, вихованці Літературної вітальні готують різноманітні збірочки.
      Учні школи беруть активну участь у роботі музею. Так, екскурсії проводять учні. До складу Ради музею теж входять учні школи. Члени Ради музею допомагають керівнику музею оформлювати нові експозиції, готувати та проводити різноманітні заходи,  вести музейну документацію, підтримувати експонати в належному стані. Екскурсоводи шкільного музею є призерами районних та міських конкурсів юних екскурсоводів м. Києва, учасниками різноманітних заходів.

     У 2013 році колектив школи урочисто відзначив 100-річчя від дня народження П.М.Воронька. На святі були присутні почесні гості.

  

 

    Робота, проведена за роки існування музею у нашій школі, переконує, що літературні музеї відіграють велику роль у навчанні й вихованні учнів, активізації різних форм роботи. Участь школярів у створенні й організації музеїв прищеплює їм  духовні цінності, любов до рідного краю та рідного слова, привчає їх вступати в ділові контакти з діячами літератури, мистецтва, науки і культури, розвиває громадську активність.